- роздовбаний
- —————————————————————————————роздо́вбанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздовбаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздовбати. 2) у знач. прикм.Розритий, розкопаний; весь у ямах, вирвах … Український тлумачний словник
роздовбаність — ності, ж. Стан за знач. роздовбаний … Український тлумачний словник